2026: вирішальний рік для захисту океану з новими міжнародними угодами

17 січня 2026 року набуло чинності історичне Угода про збереження та сталене використання морського біологічного різноманіття в районах за межами національної юрисдикції — документ, який вперше створює чітку систему управління та охорони для ділянок океану, що не належать жодній державі.

Масштаб і значення угоди

Договір охоплює близько 95% обсягу Світового океану і поширюється на половину поверхні Землі. Під його захистом опинилися флора і фауна, що мешкають у межах 75% океану, не підконтрольних окремим країнам. Після 15 років переговорів документ був погоджений у 2023 році і отримав необхідні 60 ратифікацій восени 2025 року. Наразі угоду підтримують більше 80 країн.

Ключові положення

Угода встановлює кілька важливих механізмів захисту:

• Морські охоронювані райони — створення мережі особливо охоронюваних морських природних територій, де заборонена або суворо обмежена господарська діяльність. Мета полягає в захисті 30% Світового океану до 2030 року. На даний момент охоронювані зони складають лише 1% від площі міжнародних вод.
• Обов'язкові екологічні оцінки — держави повинні проводити оцінку потенційного впливу своїх дій на навколишнє середовище при будь-якій плановій діяльності у водах за межами їх національної юрисдикції.
• Регулювання морських генетичних ресурсів — встановлення механізмів справедливого розподілу вигод від використання генетичних ресурсів на основі справедливого та рівноправного обміну.
• Відповідальність за забруднення — механізми покладення відповідальності на тих, хто забруднює океан, та процедури вирішення спорів.

Міжнародні вимоги

Учасники міжнародних переговорів одноголосно вимагали розширення захисту морів, активізації зусиль щодо зменшення забруднення океанів та регулювання відкритого моря. Країни, які ратифікували угоду, повинні розпочати спільну роботу в галузі науки і технологій, пов'язаних з океаном, і надавати допомогу країнам, що розвиваються, у цьому напрямку.

Кліматичний вимір

Заходи боротьби зі зміною клімату за допомогою океану зайняли більш помітне місце у багатьох оновлених програмах, що представляються державами відповідно до Паризької угоди про клімат. Уряди світу обирають сильні рішення, включаючи розвиток морської відновлювальної енергетики, низьковуглецеве судноплавство та відновлення мангрових заростей.

Критичні зауваження

Важливо зазначити, що угода не регулює видобуток корисних копалин на морському дні — ця сфера залишається в веденні Міжнародного органу по морському дну. Крім того, хоча експерти називають угоду переломним моментом для багатостороннього співробітництва та управління океаном, зберігаються побоювання щодо можливих лазівок у її застосуванні.

Вчені та екологи підкреслюють, що 2026 рік є вирішальним: саме зараз у людства є шанс змінити ставлення до океану та його багатств. Однак для цього знадобиться не лише політична воля, але й готовність до компромісів. В іншому випадку унікальні екосистеми відкритого океану можуть опинитися під загрозою зникнення.