Сер Рональд Фішер: батько сучасної статистики та спірна фігура науки

Сер Рональд Ейлмер Фішер (17 лютого 1890 — 29 липня 1962) — англійський статистик, біолог-еволюціоніст і генетик, чиї ідеї мали колосальний вплив на розвиток сучасної науки. Його часто називають «батьком сучасної статистики» та «найбільшим з наступників Дарвіна», однак його спадщина залишається неоднозначною через євгенічні погляди та пізні наукові позиції.

Науковий внесок

Фішер вніс фундаментальний внесок у математичну статистику та біологію. У 1918 році в статті, опублікованій у «Трудах Единбурзького королівського товариства», він ввів поняття дисперсії та запропонував «безкінечно малу модель», показавши, як безперервна зміна фенотипічних ознак може пояснюватися менделівськими законами. Це стало важливим кроком в об'єднанні дарвінівської теорії еволюції з генетикою.

У 1921 році він ввів поняття достатньої статистики, розробив методику планування експерименту та вніс ключовий внесок у теорію перевірки статистичних гіпотез. Його книга «Планування експериментів» (1935) стала класикою наукового методу.

У популяційній генетиці Фішер сформулював у 1930 році фундаментальну теорему природного відбору: швидкість зростання пристосованості популяції дорівнює її генетичній змінливості за пристосованістю. Він також заклав основи генетики кількісних ознак і використав знамениті дані по ірисам Андерсона у своїй роботі, яка лягла в основу методу лінійного дискримінантного аналізу.

Особисте життя та кар'єра

Фішер народився в Лондоні і все життя поєднував математичну строгість з біологічною інтуїцією. Він був віруючою людиною, патріотом і політичним консерватором, відомим як блискучий співрозмовник і лектор.

У 1942 році трагічно загинув його старший син — військовий пілот, загиблий під час польоту над Сицилією. Глибоко переживаючи цю втрату, у 1943 році Фішер розлучився з дружиною і повернувся в Кембридж, де працював на кафедрі генетики до 1957 року.

Після відставки він переїхав в Австралію, де почав викладати в Університеті Аделаїди. Там же, 29 липня 1962 року, він помер.

Спірні погляди та спадщина

Незважаючи на величезний науковий внесок, Фішер залишався спірною фігурою. Він був прихильником євгеніки, і багато його публікацій виходили в журналі Annals of Eugenics. До останніх років життя він висловлював євгенічні погляди, що в подальшому призвело до перегляду його спадщини.

У 2020 році, на фоні протестів у США, в Кембриджі був демонтований вітраж з «латинським квадратом», що прославляв Фішера, а деякі наукові організації прибрали його ім'я з назв престижних нагород.

Також Фішер відомий своєю впертою позицією щодо зв'язку куріння та раку легень. Будучи затятим курцем трубки та батьком сучасної статистики, він до самої смерті заперечував причинно-наслідковий зв'язок, посилаючись на недостатність доказів, що викликало критику з боку наукового співтовариства.

Таким чином, сер Рональд Фішер залишається прикладом складної наукової особистості: генія статистики та біології, чиї досягнення змінили науку, але чиї погляди та позиції продовжують викликати дискусії.